Небагато стародавніх народів може похвалитися такою кількістю винаходів, що змінили долю людства як фінікійці. Зупинимося хоча б на чотирьох їх блискучих досягнення тієї епохи.

По-перше, це знамениті кораблі фінікійців, назва яких «галера» увійшла до усіх європейських мов. Вони заклали основи всього подальшого світового кораблебудування. Судна фінікійців вже в Х ст. до н. е. мали основні елементи конструкції сучасних суден (кіль, шпангоути, штевні, зовнішню обшивку); дерев’яні внутрішні кріплення зробили непотрібними звичайні для єгипетських судів натяжні споруди з канатів і балок. Зазначимо, що корабельний таран теж можна вважати винаходом фінікійців, як і чіткий поділ на різні типи військових і торговельних кораблів. У мистецтві мореплавства фінікійці були провідними. Вони, мабуть, були першими з народів Середземномор’я, хто перейшов до плавання у відкритому морі. Навчившись орієнтуватися по Полярній зірці, фінікійці подолали, таким чином, і труднощі, пов’язані з плаванням вночі.

По-друге, це фінікійський алфавіт, вперше в світі винайдений саме фінікійцями. (До речі, саме вони придумали і позначення голосних на листі, просто використовували його нерегулярно, факультативно). Від фінікійського письма ведуть походження майже всі буквено-звукові системи письма. Від нього виникли самаритянське, арамейське письмо (а з нього – єврейське, набатейське, арабське письмо та інші алфавіти Передньої Азії, включаючи побічно грузинське та вірменське, а також согдійське, уйгурське і монгольське письмо). До ранніх варіантів фінікійського письма сходять фригійське і грецьке письмо (і похідні з останнього, включаючи латиницю, кирилицю і багато інших), а також письмо брахмі, та похідні від нього писемності Індії, Південно-Східної Азії та Тибету.

Третім великим (хоча і дуже суперечливим за наслідками) досягненням фінікійців стало створення військових машин. Власне, машинами спочатку називалися саме перші створені в давнину облогові і метальні машини. Афіней пише в своїй книзі «Про машини»: «Кажуть, таран вперше був винайдений карфагенянами при облозі Гадіра. Коли вони, ще до облоги міста, намагалися захопити одну фортецю і хотіли зруйнувати вщент її стіни, якісь молоді люди не маючи нічого підходящого, схопили колоду, і б’ючи нею у стіну, зруйнували її без особливих ускладнень. Цей випадок спостерігав і над ним задумався один тиріець, корабельний майстер, на ім’я Пефрасмен. Пізніше, під час облоги міста гадейрітів, Пефрасмен поставив щоглу, а збоку від неї повісив упоперек іншу колоду в похилому положенні, на зразок коромисла висячих ваг, і бив нею у стіну, приводячи колоду в рух за допомогою антіспаста. Обложені не знали, як захищатися від такої незнайомої їм машини, і сталося так, що стіни скоро обрушилися. Після цього карфагенянин Герас спорудив дерев’яний настил на колесах і підвісив над ним таран; він влаштував так, що таран розгойдували не за допомогою антіспастов, а його штовхав натовп людей під захистом двосхилого даху, причому назвав він всю споруду «черепахою» через її повільний рух. Цю подію (захоплення Гадіра) датують серединою або другою половиною VII ст. до н. е.

Під час походу Олександра Македонського в IV в. до н. е. Тир сім місяців витримував облогу македонян – це взагалі була чи не найважча для македонян кампанія за час всієї війни. Олександр чітко розумів стратегічне значення міста: «Якщо ми зметемо Тир, то вся Фінікія буде нашою і до нас перейде фінікійський флот, а він у персів найвеличніший і найсильніший». Македоняни під час облоги насипали дамбу, яка з’єднала острів Тир з материком, і так зуміли взяти місто. При цьому інші міста Фінікії (Сидон, Библ, Арад, Беріт, Кітій) виступили на стороні Олександра і дуже серйозно допомогли йому флотом (а також, ймовірно, і військовими машинами), проте після перемоги врятували від страти і рабства дуже багатьох тирян. Але тут слід звернути увагу саме на особливу роль військової техніки. Маючи багатий запас катапульт і інших облогових машин, тиряни легко набудували і багато різних інших споруд за допомогою машинобудівників та інших ремісників всякого роду. Цими знаряддями, настільки різноманітними та дивними, заповнилася вся облога міста особливо в тому місці, де дамба наближалася до міста. Тиряни, маючи корабельних ремісників і машинобудівників ( «машинобудування» було у них одним з головних ремесел), влаштували у себе майстерні охоронні знаряддя. Проти стріл з катапульт вони поставили колеса з частими проміжками: обертаючи їх за допомогою машини, вони частиною переламали стріли, частиною притягли їх, і у всіх забрали силу удару. Приймаючи камені з машин на м’які і пружні споруди, вони позбавляли їх сили.

Цікаво, що ці досягнення фінікійців дуже рано засвоїли їх сусіди, у тому числі і євреї. Так, в Біблії розповідається про царя Іудеї Озію(Узія; правил в 785-733 рр. до н. е.): «І зробив він в Єрусалимі майстерно придумані машини, щоб вони знаходилися на вежах і на кутах для метання стрілами та великим камінням. І пронеслося ім’я його далеко, бо він дивно захистив себе і став сильним ». Ймовірно, саме тоді, приблизно в кінці IX – початку VIII ст. до н. е. такі метальні машини й були «майстерно придумані» фінікійцями.

Четверта вершина, менш відома – архітектура фінікійців. Для міст Фінікії, зазвичай розташованих на островах або півостровах, характерні багатоповерхові будинки з невеликими вікнами вгорі і потужні зубчасті стіни з вежами (зображення Тиру на ассирійських рельєфах IX-VIII ст. до н. е.). Страбон говорить про багатоповерхові будинки Арвада і Тиру, причому будинки Тиру навіть вище римських будинків. (А в Римі тоді будували і в 6-7 поверхів!). Але ж ніхто до фінікійців не будував багатоповерхових житлових будинків! Саме тут вперше у світовій історії сформувався сучасний урбаністичний ландшафт. Про шестиповерхові будинки в Карфагені згадує Аппіан. У Карфагені була знайдена золота підвіска, що зображає подібний багатоповерховий будинок із плоским дахом і прямокутними майже квадратними вікнами, позбавлений будь-яких прикрас. Можливо, ця традиція фінікійського містобудування збереглася до наших днів в стародавньому вигляді ряду міст Ємену – країни Саба, батьківщини легендарної цариці Савської, яка їздила в гості до царя Соломона.

Причому ця сучасна за духом архітектура створювалася за допомогою сучасних же будівельних прийомів. Зокрема, саме фінікійці вперше винайшли бетон: цікаво те, що фінікійці, зводячи стіни, наповнювали дерев’яну форму вже не землею або глиною, як це робили хетти, а сумішшю вапна і піску, тобто вже застосовували принцип бетону. У «Великій Радянській Енциклопедії» про бетон дається така історична довідка: «При зведенні масивних споруд і таких конструкцій, як куполи, тріумфальні арки ще стародавні римляни використовували бетон і в якості в’яжучих матеріалів застосовували гіпс, глину, вапно, асфальт. З падінням Римської імперії застосування бетону припинилося і відновилося лише в XVIII столітті в західноєвропейських країнах ». Немає сумнівів, що римляни в свій час запозичили бетон (через Карфаген) у фінікійців.

Загалом, дуже правий був І. Ш. Шифман, великий фахівець з фінікійців серед тих , хто писав російською мовою, коли стверджував: «Про культуру фінікійців відомо мало, однак те небагато що, що все ж відомо, говорить про вплив, який вони справили на весь середземноморський світ. Обсяг цього впливу і його інтенсивність були, безсумнівно, набагато більше, ніж це на перший погляд видається за наявними в нашому розпорядженні матеріалами».

За матеріалами сайту http://ifacts.com.ua/